Звичка асоціювати акне (прищі) з підлітками істотно віддаляє нас від розуміння, що може стояти за вугровою хворобою. В той час як більшість підлітків переростають проблему акне, до психотерапевта частіше звертаються люди у віці, що не мають тих проблем «юності», але так чи інакше сильно страждають від вугрової хвороби. У цій замітці я постараюся висвітлити якнайбільше різних напрямів, у яких відповідно до психосоматичної теорії є сенс вивчати цю проблему. Загальний план можна представити так: опис проблеми, можливі причини, основні прояви та супутні проблеми, реакція клієнта на захворювання та варіанти корекції як самостійної так і за допомогою психотерапевта.
Деякі лікарі схильні списувати психосоматичний аспект залежності шкіри від психологічного стану на те, що ще в утробі матері нервова система та шкіра формуються з однієї зародкової пелюстки. Психологи, демонструючи взаємозв’язок, часто наводять приклади як реагує шкіра на наші емоційні переживання: коли ми хвилюємося (почервонінням), коли боїмося (підвищеною пітливістю, мурашками) та ін.. Водночас у китайській медицині досі за станом та властивостями шкіри можуть визначити та запідозрити проблему роботи конкретного органу. Таким чином, шкіра є не просто відображенням наших переживань, а й свого роду екраном внутрішнього стану людини в цілому. Ми говоримо що шкіра це найяскравіший прояв того, що відбувається з нами всередині насправді. Саме за рахунок такого глобалізму в психосоматичній діагностиці не може бути узагальнень за ознакою «шкіра», і за кожною конкретною проблемою має стояти насамперед аналіз фізичних причин захворювання і лише після пошуку психологічних. Особливо важливим є визначення послідовності прояву психологічної проблеми, пов’язаної із захворюванням шкіри, оскільки це впливає на прогноз і тактику психотерапії.
Отже, що таке вугрова хвороба з точки зору психосоматики.
Насправді акне (прищі) це запалення сальної залози. У нормі вона виводить на поверхню тіла достатню кількість «жирового мастила», щоб створити захист від мікробів, попередити пересихання, і зробити його менш уразливим за рахунок підвищення еластичності. Надлишок вироблення «жиру» може говорити про підсвідоме прагнення до ще більшого захисту — до суб’єктивного відчуття відсутності опори, недовіри чи почуття, що нема на кого покластися. Нерідко трапляється так, що родителі чи косметолог, який навчає дитину/клієнта дієвому догляду за шкірою, тим самим виконує і психотерапевтичну роль – знижує тривогу, дає відчуття тієї самої підтримки та опори, значущості та прийняття, виступає в ролі людини на яку можна покластися і якій можна довіритися. І навпаки, недійові рекомендації на кшталт «попий пивні дріжджі та сорбенти» або «полюби себе» посилюють ситуацію недовіри та усунення — проблема набирає обертів.
Зрілій людині, яка «застрягла» на рівні комедонів (чорних точок — окисленого зайвого жиру) рекомендується переглянути свої установки щодо місць, людей і подій, які вона пов’язує з почуттям безпеки та захисту, опори та довіри, ірраціональної тривоги та страхів, тощо. Правильно підібраний догляд за шкірою та структурований самоаналіз допомагають суттєво знизити проблему утворення комедонів, аж до повного позбавлення.
Для того щоб перерахувати різновиди вугрів, формату статті буде недостатньо, тому ми візьмемо за основу тезу «акне» = «дезорієнтація», та положення про те, що в психотерапевтичній роботі з акне ми насамперед приділяємо увагу компетентному інформуванню, прийняттю, створенню умов безпеки та опори. І готуємося до того, що несвідомо клієнт з вугровою хворобою весь час «перевірятиме» нас у цих напрямках, як підліток так і людина старшого віку.
Причини розвитку вугрової хвороби можуть бути різні, і в кожному конкретному випадку перед нами розкривається особлива історія, де психологічні причини можуть бути як первинні, так і вторинні.
Розглянемо основні:
Механічні
Та сама причина яка відноситься до формули «не всі хвороби від мозку». Коли людина працює на забрудненому виробництві, використовує неякісну косметику або креми, коли одяг травмує певну ділянку шкіри (н-д, постійно шапка на лобі або занадто щільна білизна) — пори забиваються зовні, що перешкоджає виведенню жиру і призводить до запалення. Якщо своєчасно не вжити заходів щодо очищення та усунення зовнішнього забруднювача – розвивається вугрова хвороба. Тут психологічні проблеми стають вторинними і коли немає вирішального конфлікту (див. стрес далі), їх має сенс пов’язувати з реакцією на дефект зовнішності (див. косметичний дефект далі). Збираючи інформацію від клієнта, важливо наголосити на цих причинах, щоб відрізнити механічне забруднення від себореї. Власне у випадках, коли клієнт здійснює грамотне очищення шкіри, послуги психолога йому можуть взагалі не знадобитися.
Гормональні
Часто розвиток вугрової хвороби має свій початок у гормональних змінах в організмі. Тут психологічний чинник також вторинний, але дуже важливий. Хитрість у тому, що ці зміни пов’язані з надлишком т.зв. андрогенів – чоловічих гормонів. Організм шукає свою золоту середину і намагається визначити, скільки і якого гормону потрібно виділяти цій конкретній людині. Залежно від того як ми впораємося з цими змінами організм або знаходить оптимальний варіант, або гормональний збій затягується.
У психологічному плані ми можемо спостерігати надлишок агресії, некерованість, запальність, істероїдність, тощо — тобто те що пов’язане з проявом неконтрольованої сили та впливу, різких емоційних спалахів, що є реакцією у відповідь на дезорієнтацію (підсвідомо ми відчуваємо, що дещо відбувається, але що конкретно, як поводитися і що з цим робити не розуміємо). При цьому клієнти можуть відчувати розгубленість, тривогу, невпевненість у собі, своїх здібностях (яка може посилюватися за рахунок реакції на гормональні зміни у вигляді погіршення уваги, пам’яті, зміни мислення). Крім загальнопсихологічного опрацювання, найчастіше робота з такими клієнтами має гендерну спрямованість, тобто пов’язана з питаннями статеворольової ідентифікації і нерідко проявляється після природних гормональних бурь у процесі вагітності, годування та післяпологовому періоді. Тоді під аналіз потрапляє відповідність уявлень клієнтки про її соціальну роль реальності.
Н-д, клієнтці атлетичного типу мама і бабуся, які відносяться до зовсім іншого конституційного типу, з дитинства навіювали (і вона щиро в це вірила), що діти це щастя, сенс життя, і що «це вона зараз така колюча, а коли народить, все одразу зміниться — у нас в роду всі жінки такі». Однак після пологів клієнтка впадає в депресію, оскільки очікуваного «щастя» від побуту та материнства вона не отримує, у зв’язку з чим почувається ненормальною і неспроможною жінкою, мамою. На фоні гормонального дисбалансу, розвивається вугрова хвороба, яка для клієнтки стає неусвідомленою проекцією конфлікту між тим, що вона відчуває як жінка, і що вона нібито має відчувати як «справжня» жінка. Психотерапія допомагає їй переглянути свої установки, розібратися в собі та прийняти «свою» жіночність, а не жіночність нав’язану стереотипами інших людей. Післяпологова депресія та вугрова хвороба відступають.
Якщо ж це відбувається з підлітком, для нього важливою є рефлексія (самоаналіз) на предмет статеворольових очікувань (я чоловік або жінка, що це для мене означає, як мені повинно поводитися, що я відчуваю коли поводжуся таким чином). Якщо в його оточенні рольові функції розподілені гармонійно (для його сприйняття) і при правильному догляді за шкірою, вугри швидко пройдуть без психологічної корекції (переросте). Якщо ж підліток не може визначитися і знайти своє місце в статеворольових взаєминах (дівчата, які на кшталт «пацанки», а наче і леді; хлопчики на кшталт «мужики», а наче і «мамині синочки»), він має ймовірність закріпити вугрову хворобу надовго. Тоді дуже важливою стає роль вторинної психологічної травми як косметичного дефекту. Самосприйняття людини помилково починає вибудовуватися через дефект свого тіла (зі мною ніхто не товаришує (на роботу не беруть) тому що я виродок/уродина). В даному випадку важливо відловлювати ці когнітивні помилки та навчати клієнта навичкам самоаналізу та критичного мислення. Наявність значущого для клієнта кумира-наставника (старшої людини однієї статі (для підлітків родителі часто є антиприкладом!)) через ідентифікацію з ним допомагає швидше і легше пройти цей шлях самовизначення.
Н-д, клієнтка дівчина-підліток у ході психотерапії постійно говорить про риси, які їй подобаються в її вчителях, тренерах, маминих подругах та ін., у той час як про себе вона не може сказати практично нічого. Психотерапія допомагає їй через образ кумирів змістити акцент з інших на себе, розібратися у своїх інтересах, своїх бажаннях, потребах, тощо.
Також гормональна причина може бути і у так званих пізніх вугрів (детальніше читай далі-конглобатні та інверсні форми). Це та сама форма не підліткових прищів, які з’являються після статевого дозрівання (або приєднується до наявних), можуть набувати хронічної форми і частіше зустрічаються у чоловіків. У психологічному аспекті частіше є криза самоідентифікації, проблеми у відносинах з протилежною статтю (спільно з проблемами сексуального характеру). Однак тенденція йде до виховання гіпер мужності, особливо в сім’ях, де батько або відсутній, або присутній номінально (це те, що про «справжніх» чоловіків, які не плачуть, які тримають лице (емоції в собі), які наділяються іноді абсолютно нелогічними повинностями перед сім’єю та «надприродними» здібностями, тощо. У більшості випадків, чоловіки виявляють інфантильність, викликану тим, що їм довелося рано подорослішати, на них рано була покладена «чоловіча» доля і пізні вугри є свого роду зовнішнім доказом того, що «я надто юний, щоб бути «справжнім» чоловіком».
Стрес
Досить часта причина т.зв. ситуативної психосоматики пов’язана з конкретними людьми та ситуаціями. Вугри як реакція на стрес фактор, конкретний конфлікт, взаємодія з певною людиною та ін., можуть бути виявлені за допомогою щоденника самоаналізу. Для того, щоб вирішувати цю проблему в психотерапевтичному плані, ми працюємо над пошуком «тригера» (конфлікту, що послужив запуском розвитку хвороби) та установок пов’язаних із спілкуванням та взаємодією, зміною реакції на стрес фактор і, відповідно, над пошуком альтернативи (як вирішувати психологічний конфлікт без вдавання до тіла – прищів). Паралельно з косметичним доглядом, ми шукаємо варіанти переоцінки ситуації, яка спровокувала дисбаланс і по можливості позбавляємось неї.
Н-д, клієнтка працює в будівельному колективі (вже є механічне забруднення), лається і посилює конфлікт з виконробом (тригер) і як наслідок отримує вугрову хворобу (стрес провокує захисні механізми = надмірне вироблення жиру на закупорені пори = запалення). Якби конфлікт був простий, вона могла б взяти паузу на роботі, пролікуватися і повернутися без проблем. В цьому випадку конфлікт складний, і навіть після курсу лікування постійна стресова взаємодія з начальником провокує запалення. Так клієнтка стає перед вибором — порозумітися з начальством чи звільнятися.
Себорея
В основі більшості видів вугрової хвороби лежить т.зв. себорея, коли не лише порушується адекватне вироблення організмом жиру, а й змінюється його склад. Себорею ми можемо запідозрити і в тому випадку, якщо клієнт пред’являє й інші симптоми «жирності» — швидко жирніє волосся, сповільнений обмін речовин і схильність до повноти та ін.. Про причини розвитку себореї точаться запеклі суперечки. Її пов’язують і зі стресом, і з порушенням обміну речовин, і зі спадковістю. У психотерапії ж психосоматичних захворювань себорея тісно асоціюється з характером людини, її установками, моделями поведінки та родовими сценаріями. Найчастіше це люди схильні до депресії та хвилеподібного настрою, люди з ірраціональною самокритичністю, низькою самооцінкою та заниженим рівнем домагань (засвоєні формули для будь-яких сфер життєдіяльності: я ніхто і ніщо; ні на що не здатний; все роблю через…; тупий і дурний; виродок; ; мене нема за що любити і ін.), люди не вміють говорити «ні» і відстоювати свої права, люди, що живуть за інших і на благо іншим і т.д.. При цьому вони можуть бути жорсткі і агресивні, але реакція ця більше походить від безвиході і є своєрідним проявом захисту («вгодований» агресивний підліток із прищами — це відчайдушний крик про психологічну допомогу, де обов’язковою буде участь одного з родителів. Якщо йдеться про дорослого, то в його терапії також особлива увага приділяється сімейним настановам. Психотерапія такого клієнта не може бути швидкою і в її основі лежить не так пошук вирішального конфлікту (з чого почалася хвороба), як робота над самосприйняттям, самоідентифікацією та зміною деструктивних родових установок.
Н-д, клієнтка росла в дуже хорошій сім’ї, проте від батьків постійно отримувала послання «недо» — недостатньо добра, недостатньо красива, недостатньо успішна, недостатньо вправна, тощо. У зв’язку з тим, що таке ставлення на собі відчувала і мати клієнтки (яка також страждала на вугрову хворобу), ніхто не вважав це посилання «ненормальним», навпаки його сприймали як стимул для розвитку. Проблема знайшла свій відбиток саме у себореї у зв’язку з тим, що цьому були сприятливі конституційні особливості.
Порушення обміну речовин
Часто нас запевняють у тому, що для позбавлення від прищів необхідно зробити чищення всього організму. Однак у цьому випадку, як і у випадку із себореєю, нам важливо відрізняти, чи є збій ситуативним чи порушення обміну речовин продиктовані нашою фізіологією. Перше належить до т.зв. «ситуативної» психосоматики і тісно пов’язане зі стрес фактором (за допомогою аналізу можна виявити конфлікт, після якого з’явилися вугрі), друге з «істинною» та вирішення проблеми можливе лише частково. Н-д, коли ми бачимо, що висипання пов’язані з надмірним вживанням солодкого та борошняного, такий клієнт частіше на фізіологічному рівні відчуває підвищену потребу у вживанні цих продуктів. У цьому контексті нам доведеться зіткнутися не лише з прищами як такими, а й з психосоматичними розладами у вигляді розладу харчової поведінки, обсесивно-компульсивного розладу та депресії. Комплекс робіт розширюється.
Демодекоз
Ще одна поширена причина складних форм вугрової хвороби, це кліщ Демодекс, який мешкає в сальних залозах і при першому випадку починає паразитувати (див. далі «супутні симптоми»). Коли перед нами з’являється надто толерантний клієнт, який винен все й усім — на роботі, вдома, друзям, начальству, тощо, клієт який надто ввічливий, ми можемо сміливо запідозрити в нього надлишок цих паразитів. У даному випадку на поверхню виступає дуже складний внутрішньоособистісний конфлікт, з одного боку, людина боїться бути знехтуваною і тому намагається бути гарною для всіх і давати всім себе по максимуму, з іншого, її зовнішність провокує інших її уникати (той самий рідкісний випадок прищів, коли клієнт вважається хіба що заразним). Основне завдання психотерапії крім загальнопсихосоматичних факторів, виявити корінь залежності від інших людей, потреби у глобальному прийнятті та одночасно забороні на близькість, уникнення інших людей (див. далі «реакція на захворювання»).
Н-д, клієнт, мати якого після затяжних конфліктів, зради та розлучення з батьком неусвідомлено проектувала на сина негативне ставлення до чоловічої статі. Він же у свою чергу несвідомо усією своєю поведінкою намагався зайняти роль повноцінного чоловіка в будинку, щоб стати важливим та потрібним. У той же час, як відповідати ролі чоловіка він не знав і по суті замінити чоловіка не міг, тому постійно зазнавав невдачі у своїх спробах зробити матір задоволеною. Вирішення ситуації клієнт отримав через тривалий шлях самоаналізу, статеворольової ідентифікації та сепарації від матері.
Реакція на конкретні препарати
Іноді запалення можуть бути пов’язані з прийомом тих чи інших препаратів. В такому разі первинна швидше за все проблема, яка змушує приймати їх. Н-д, прийом анаболіків (препарати, що прискорюють ріст м’язів) може бути викликаний комплексами пов’язаними з виключно зовнішнім виглядом, сприйняттям себе, свого тіла, своєї краси (і вугрова хвороба лише підтвердження та одночасно посилення проблеми). Або навпаки, прийом заспокійливих, снодійних може бути спричинений загальними перенапругою, хронічною втомою, стресом, тощо. У зв’язці з вугровою хворобою людина може відчувати себе «не у своїй тарілці», що вона йде не своїм шляхом.
Не менш важливими для діагностики є ступінь складності ураження організму та прояви симптомів, що супроводжують.
На початку статті ми говорили про те, що в психосоматиці не буває однакових причин розвитку того чи іншого захворювання. Щоразу ми промацуємо практично всі сфери життєдіяльності і лише за сукупністю симптомів, включаючи реакцію і поведінку клієнта, ми припускаємо, який напрям може призвести нас до вирішення психосоматичної проблеми. У роботі з вугровою хворобою, дуже чітко це можуть відстежити психотерапевти, які хоча б раз працювали з так званими множинними вуграми, де начебто всі існуючі причини перемішуються і діють одночасно. В даному випадку важливо відновити послідовність виникнення симптомів для розуміння найбільш суттєвих психологічних складових, оскільки крім фізичного дискомфорту це захворювання залишає складні рубці, що частіше не піддаються хірургічній корекції.
Конглобатні вугри (множинні або нагромаджені)
Як вже писалося, така форма хвороби проявляється в тому, що вугри поєднуються глибоко під шкірою, утворюючи болючі багряні шишки. В даному випадку особливість полягає в тому, що акне вказують одразу на безліч різноманітних причин, і на відміну від інших форм вугрової хвороби, ця супроводжується великою кількістю гною та рубцями (шрамами). У психологічному плані такі люди часто «ковтають» образи, приниження, допускають на свою адресу погане звернення, зневагу, з якоїсь причини вважаючи, що заслуговують на це. Разом з тим наявність тих самих рубців підсвідомо хіба що демонструє навколишньому світу «бувалість», що залежно від психологічних змін у процесі лікування говорить оточуючим або «не бийте мене, я вже битий» або «моя сила у моєму подоланні». Однак нерідко множинні вугри можуть бути спровокованими самим характером клієнта (див. себорея на початку).
Н-д, у клієнтки, яка має конституційну схильність до зайвого вироблення жиру, на тлі гормонального дисбалансу періодично починають з’являтися вугри. Протягом кількох років вона справляється за допомогою косметичного догляду за шкірою, проте при переїзді в інше місто змінюється вода, харчування, робота, коло спілкування і т.д., згодом розвиваються множинні вугри. У процесі психотерапії з психосоматичних версій, що відпрацьовуються, відпадає статеворольова ідентифікація, переїзд як стрес фактор і т.д., а на перший план виходять пов’язані з конституцією риси характеру і депресія. Толерантна, дипломатична, добра за вдачею людина, яка завжди чужі інтереси ставила перш своїх, виснажується і перетворюється на пасивно агресивну. З одного боку вона хоче, щоб їй дали спокій, оскільки ресурсу немає, з іншого боку постійно відчуває провину, після того, як відмовляє в чомусь людям. Так вугрова хвороба допомагає їй дистанціюватися від контактів з іншими людьми, водночас це не вирішує проблеми відсутності інтересу до життя — хвороба ускладнюється, косметичний дефект посилюється, депресія посилюється. В такому випадку, незважаючи на множинність чинників, основна робота полягає у напрацюванні психічного ресурсу та перегляді базових установок прояву себе у соціумі, пов’язаних з характером і вихованням.
Інверсні вугри
Як і попередні відносяться до пізніх важких форм, і особливість у тому, що виникає вторинне запалення потових залоз. У психосоматичному аспекті тут також причини можуть бути поєднані, проте локалізація (пах, груди, пупок, пахви) часто дає додатковий напрямок — психологічні проблеми в інтимній сфері. При цьому потрібно зрозуміти, чи є сексуальні розлади (включаючи фантазії) вирішальним фактором початку вугрової хвороби, або навпаки, вугрова хвороба сприяла зниженню та зникненню інтимної близькості у клієнта. Зв’язок інверсних вугрів з ожирінням і порушенням вуглеводного обміну, може вказувати на конституційну схильність, тобто на конкретні риси характеру, виховання та деструктивні сімейні настанови, у тому числі щодо «гріховності сексуального».
Н-д, молода сучасна симпатична дівчина, звертається за допомогою через те, що прищі на обличчі вона може маскувати косметикою, але прищі в пахвах не дають їй можливості носити нормальний одяг і тим більше роздягатися. У ході психотерапії з’ясовується, що з дитинства бабуся виховувала її у певному віці, змушувала носити «скромний» одяг, що не викликає, не привертає уваги, у всіх фарбах описуючи суть розпусти її вульгарних однолітків. Так само акцент виховання полягав у розвитку таких якостей, як послужливість, покірність, придушенні своїх інтересів та бажань перед інтересами суспільства, тощо. Оскільки в школі з неї постійно насміхалися ці спогади вона витісняє.
Супутні захворювання
Нерідко вугрова хвороба може розглядатися як реакція на захворювання ШКТ, цукровий діабет та ін.. У такому разі ми розглядаємо основне захворювання, а не вугри. У цьому контексті, хочу відзначити т.зв. слабкість печінки. Оскільки лікування запущеної форми акне супроводжується прийомом великої кількості антибіотиків, часто буває так, що печінка «не справляється» і клієнт змушений перервати лікування, залишивши все як є. У психосоматичному аспекті це поєднується зі страхами змін, з небажанням чи внутрішньої неготовністю діяти, приймати рішення та брати відповідальність за свої дії. Клієнт вважає свій ресурс недостатнім, невпевнений у своїх планах. Таким чином саме психотерапія стає своєрідною підготовкою клієнта до основного лікування.
Сверблячка
У психотерапії захворювання, що супроводжуються свербінням, асоціюються з аутоагресією – зі злістю спрямованої на самого себе за свої бажання і подальшим покаранням (розчісування до ран) знову і знову. Однак у випадку з прищами свербіж частіше пов’язаний саме з процесом загоєння ран, що дозволяє звернути увагу на те, як неусвідомлено людина пручається одужанню та позитивним змінам. Так питання використання тіла на вирішення конкретних проблем (неусвідомленої вторинної вигоди) виходить на передній план.
Біль
Сильний біль частіше супроводжує флегматозні і конглобатні вугри (коли прищі поєднуються глибоко під шкірою, створюють великі червоні або фіолетові горби) і вказує на глибинні психологічні травми пов’язані з вихованням або конкретною травматичною подією (зрада, горе, самотність, несправедливість). Такі прищі часто асоціюються з соматизованою депресією, приєднують інші проблеми зі здоров’ям і сусідствують з думками про відсутність перспектив у житті та самозаниженні. Людям з такого роду проблемами важливо знати, що комплексна робота грамотного лікаря та психотерапевта (фахівця з психосоматики) допомагають клієнту не тільки зменшити косметичний дефект, але й здобути впевненість у собі та завтрашньому дні. При готовності до глобальних змін і встановленні довірчих відносин клієнт отримує можливість почати життя з нового аркуша і «створити себе заново». Однак цей процес не швидкий.
Разом з тим практично всі клієнти вказують на те, що «болючі прищики» змушують їх діяти (чи зайнятися лікуванням у складних формах, чи припинити роздирати себе). На виході їхнього депресивного стану такі клієнти зазвичай активні та наполегливі в роботі над собою, що може вказувати на біль, як на підсвідомий поштовх до якісних змін.
Ослаблення імунітету
У деяких випадках зловживання сонцем та солярієм, лазнею, частим миттям, дезінфекцією та ін., призводять до зниження місцевого імунітету, що з фізіологічної точки зору сприяє розвитку вугрової хвороби, з психологічної ж частіше асоціюється з невротичними переживаннями у формі обсесивно-компульсивного розладу, тривожного розладу, дисморфобії тощо. У такому разі ми прагнемо з’ясувати, що значить для клієнта надмірний догляд свого тіла? Чому клієнт не довіряє своєму тілу? Яку ситуацію він намагається взяти під контроль насправді? і т.д..
Локалізація
Виходячи з клієнтських випадків, місце, схильне до вугрового висипу, також може бути асоційовано зі спрямованістю психологічної проблеми. Однак одразу зазначу, що універсальної причини не буває і кожну історію потрібно розглядати окремо. Проте при рожевих вуграх, які частіше зустрічаються у дорослих жінок, нерідко ураження переходить на очі, що частіше асоціюється з суб’єктивним відчуттям безнадійності (особливо при горюванні, втраті близького, розлученні, звільненні, тощо). Концентрація вугрів на обличчі більше співвідноситься з проблемами сприйняття клієнтом себе як особистості, у той час як вугрі на грудях та спині частіше асоціюються з проблемами сприйняття свого тіла, сексуальності, можливо пережитого приниження (бігає як курка, одягається як опудало, «ласти» відростив і т.д.), особливо це стосується підлітків, чиє тіло у зв’язку з різкими фізичними змінами в підлітковому періоді може виглядати непропорційно (надто довгі руки-ноги, навпаки, зріст низький, а голова як у дорослого чоловіка, тощо). Вугри, що сприяють випадінню волосся частіше зустрічаються у клієнтів, які не бачать перспектив у житті, вважають, що їхній ресурс вичерпаний.
Н-д, один клієнт з множинними вуграми щодо проблем, пов’язаних з працевлаштуванням, так і сказав «Погляньте на моє обличчя, ким я можу бути в цьому житті з таким обличчям!?».
Косметичний дефект
Найскладніша проблема психосоматики прищів пов’язана з тим, що саме наявність косметичного дефекту викликає у клієнта різноманітні вторинні психосоматичні розлади — депресію, нав’язливість та фобію. Що в свою чергу впливає на всі сфери життєдіяльності клієнта — навчання/роботу, стосунки, тощо. Іноді саме депресія, соціальна ізоляція та нав’язливі дії призводять людину до психотерапевта чи психіатра. Що значиміша реакція клієнта на косметичний дефект, то частіше йому є сенс звернутися до лікаря для медикаментозного призначення на підтримку психотерапії. При цьому для вибору тактики психотерапії важливо відрізняти вторинну депресію (відповідну реакцію на косметичний дефект) від соматизованої депресії (проявом вугрової хвороби як сублімації психологічних проблем (див. себорея на початку)). У кожному даному випадку питання перспектив косметичної корекції розглядається окремо.
Н-д, вугрова хвороба, що розвивається, поетапно відбивала у клієнта бажання брати участь у різних шкільних і соціальних заходах. Після він істотно звузив коло спілкування, вибрав професію програміста і згодом перейшов на віддалену роботу. До психотерапевта звернувся з відчуттям безвиході, відсутності перспектив та неможливості контролювати себе в процесі лікування (див. реакції в наступній частині), після консультації психіатра, у складному психологічному стані – депресія та панічні реакції на необхідність взаємодіяти з людьми, виходити в місто, зустрічатися з замовниками та ін.. Психосоматична психотерапія проводилась спільно з лікарем психіатром та дерматологом.
Поведінка та реакція
Спостерігаючи як клієнт справляється з вугровою хворобою, ми також можемо робити висновки про спрямованість психологічної проблеми та її вирішення.
Догляд за собою
Н-д, клієнтка відновлюючи послідовність появи вугрової хвороби та її реакції, зазначає, що саме початок хвороби підштовхнув її до повноцінного «догляду за собою». Вона «нарешті» дозволила собі виділити гроші із сімейного бюджету спочатку на лікування, а потім на косметолога та психолога. Внаслідок цього виділення коштів на «догляд за собою» стало в сім’ї нормою, навіть коли вугрова хвороба «відступила».
Зазначу, що саме цей випадок також має зв’язок з гормональною перебудовою та опрацюванням у психотерапії статеворольової ідентифікації, а потім перехід на використання лише дорогої та якісної косметики. Клієнтські історії безумовно різні, проте використання захворювання як дозвіл для переходу на більш якісний рівень життя, турботи та догляду за собою дуже поширене серед жінок 25-45 років (нашого часу).
Лікування
Частина клієнтів нерідко у пошуку психологічних причин вугрової хвороби, довго не можуть дійти безпосередньо до дерматолога та косметолога. Якщо відкинути проблему магічного мислення і проаналізувати випадки клієнтів, які розуміли, що лікар потрібен, але не зверталися за допомогою, то на поверхню виступають т.зв. «Вторинні вигоди» захворювання. Ми говоримо, що для позбавлення від проблеми клієнт повинен «дозріти», обговорюючи проблему вигоди та плати за неї, ми знаходимо можливість отримувати бажане, не вдаючись до використання вугрової хвороби. Психологічний інструмент + лікування = одужання.
Н-д, одна клієнтка казала — «я знала, що «х-препарат» допомагає майже всім, і не раз бачила його на перших полицях в аптеці, але чомусь мені навіть на думку не спадало купити його. Тільки коли ми почали обговорювати все, що відбувається навколо мого захворювання, я відчула якийсь внутрішній поштовх, одразу пішла, купила і за тиждень моє обличчя стало не впізнати”.
Компульсивне видавлювання
Це «знаю, що не можна, але сідаю перед дзеркалом і приходжу до тями лише коли вже половина обличчя «роздавлена»». Така поведінка характерна не для всіх клієнтів з вугровою хворобою! Компульсії (нав’язливі неконтрольовані дії) є проявом невротизації. У цьому випадку прищі є лише відображенням конституційно слабкого органу (часто супроводжує себореї), який психіка вибирає для сублімації неврозу. Тут основна робота спрямована не на вугрову хворобу, а на невроз.
Клієнтка після пологів відзначила збільшення кількості комедонів, які були в неї і раніше, почала «боротися» за допомогою видавлювання «зайвих» і дійшла до психотерапевта у субдепресивному стані, з розвиненою вугровою хворобою та яскраво вираженим косметичним дефектом (конституційна схильність + гормональний збій + дезорієнтація + невротизація = вугрі). Сімейний аналіз виявив, що до дітей завжди виявлялася ірраціональна гіперопіка, викликана тривожним розладом мами клієнтки. Починаючи роботу для перенаправлення компульсій, клієнтка перестала видавлювати прищі, замінивши процес видавлюванням залишків пера в курячих стегнах. Паралельне медикаментозне лікування вугрової хвороби, розбір та аналіз дитячих травматичних спогадів, вироблення нових, зрілих патернів поведінки дозволили неврозу та вугровій хворобі відступити.
Видавлювання як очищення
На відміну від попередньої історії, такі клієнти проводять планове «очищення» – готують обличчя, інструмент, засоби догляду та ін.. У психологічному аспекті випадки зустрічалися різні, проте у багатьох із цих клієнтів ситуація чищення обличчя асоціювалася з очищенням від негативу, вони відзначали, що потім відчувають як начебто весь організм їх позбавився якоїсь гнилі і став «невинно чистим». Нерідко аналіз таких історій перетворюється на площину відчуття власної «гріховності».
Так клієнтка Н., в дитинстві була спокушена «родичем», за свої втіхи та її мовчання він давав їй іграшки, жуйки та через час гроші. Коли вона подорослішала (після 11 років = гормональні зміни + неякісна косметика + травма) і почала розуміти суть того, що відбувалося, її асоціації перейшли в площину того, що вона «повія» — занепала жінка, гнилизна суспільства. Боротьба з непереможними прищами для неї виступала в ролі спокути свого «ганебного» минулого. Такі історії є глибоко травматичними, і зачіпають дуже багато аспектів психологічного опрацювання, проте через кілька років терапії, клієнтка не тільки позбулася вугрової хвороби та стала впевненою в собі жінкою, а й пройшла навчання та відкрила свій косметологічний салон.
Роздирання ран
Нерідко вугрова хвороба проявляється у такій формі, коли запалення відбувається приховано. З’являється червоний горбок, який свербить, болить, але не «зріє». Тоді клієнти роздирають прищ з пошуками стрижня (якого знайти таки не можуть), у рану потрапляє інфекція, вона гноїться і в процесі загального запалення та відторгнення стрижень таки виходить на поверхню. Впевненість у тому, що стрижень насправді був, тільки зміцнює шаленство у роздиранні наступних прищів. Це нерідко призводить до шрамування та посилення косметичного дефекту, крім розвитку депресії, є і фактором суїцидального ризику (глибока депресія + схильність до самоушкодження).
Проблема роздирання ран також має невротичний корінь і тісно пов’язана з сімейними установками, структурою особистості та негативним самосприйняттям клієнта («недо» = недостатньо розумна, недостатньо красива, недостатньо хороша дитина, тощо). Парадокс такої поведінки наголошується на тому, що часто клієнти «роздирають себе» у відповідь на будь-яку успішну ситуацію в житті. Як би кажучи «ти думаєш, що розумниця і що ти заслуговуєш на цей успіх? — ні, ти на нього не заслуговуєш, ти нікчемність» і «колупання» стає проявом покарання за успіх і водночас доказом своєї нікчемності через потворність. Така собі форма самопокарання за успіх.
Клієнтка постійно зазнавала тиску з боку батьків за оцінки в школі, її соромили, принижували розумові здібності та ін., що особливо посилилося у старшій школі і на фоні гормональних змін знайшло відображення у прогресуючій вугровій хворобі. Вступивши до інституту, вона одразу зарекомендувала себе як старанна учениця, викладачі хвалили її, навчання пішло вгору. Але кожна хороша оцінка вдома супроводжувалася ритуалом роздирання обличчя. Лікування, догляд за собою та ретельна психотерапевтична робота з самооцінкою та самоідентифікацією, навчання навичкам самоаналізу та критичного мислення, конструктивної взаємодії, допомогли дівчині пройти шлях від «гидкого каченя» до «прекрасного», впевненого в собі кандидата наук.
Говорячи про тактику психотерапії вугрової хвороби, не можна дати загальний рецепт. Більше того, залежно від причини її розвитку ефективними можуть бути різні напрями, де, н-д, з компульсіями краще спрацьовують техніки поведінкової та стратегічної психотерапії, а в роботі з себореєю не обійтися без наративної та аналітичної. Ретельна діагностика допомагає вибрати найбільш підходящу тактику, в тому числі враховуючи конституційні психофізіологічні особливості клієнта (н-д, одні категорично не терплять дотиків і маніпуляцій з тілом, інші навпаки відчувають сенсорну депривацію і раді різного роду роботі в телесноорієнтованому підході. Одні клієнти буквально благають про роботу у гіпнотичному трансі, інші категорично проти директивної роботи з підсвідомістю, тощо).
Самостійне психологічне опрацювання проблеми клієнтом можливе у випадках, коли вугрова хвороба є ситуативною (конкретний конфлікт, див. стрес вище), і виявити стрес фактор допомагає зазначений раніше щоденник самоаналізу. Також для самостійної роботи можна запропонувати питання виявлення вторинної вигоди захворювання. Молодим мамам, що зіткнулися в проблемою вугрової хвороби, часто допомагає робота побудована за вправою аналізу самовідносини — «любові до себе» 😉 У поєднанні з косметичним доглядом і при необхідності з медикаментозним лікуванням ці вправи допомагають вирішити проблему вугрової хвороби без тривалої психологічної роботи.
Що ж до ситуацій пов’язаних з глибокими психологічними травмами та вираженим косметичним дефектом; випадків, коли захворювання має характер спадковості; коли має зв’язок із сім’єю і коли клієнт має конституційну (фізіологічну) схильність до себореї, і особливо у випадках коли є психосоматичні розлади у формі самоушкодження (компульсій, обсесій), депресії, фобій та ізоляції – без глибинної роботи зі спеціалістом із психосоматики (психотерапевтом) захворювання дуже складно піддається корекції і затягується до зрілого віку, приєднуючи інші розлади, зокрема розлади поведінки, які з часом приєднуються до нашого характеру (вторинна чи зворотна психосоматика).
Підбиваючи підсумки, хочу зазначити, що вугрова хвороба, аж ніяк не є прерогативою невпевнених у собі підлітків і не може бути визначена поверхневими значеннями «низька самооцінка, невпевненість у собі та ін.». Перерости проблему вугрової хвороби можна у випадках, коли грамотний догляд та адекватне лікування супроводжуються здоровою психологічною атмосферою в сім’ї та психологічною підтримкою у критичних ситуаціях. А якщо ні, то вугрова хвороба не «переростається» і може докучати людям аж до віку 45+. Більше того, важливо відзначити що, незважаючи на спроби різних авторів поєднати психосоматичні захворювання шкіри, кожен окремо взятий симптом знаходить своє підтвердження лише у 12-15% історій, що вкотре вказує на індивідуальність кожного випадку.
Разом з тим істотну допомогу в діагностиці надають супутні захворювання, оскільки чим глибша психологічна травма, тим вища ймовірність того, що в її переробку будуть залучені й інші органи та системи (н-д, себорея у поєднанні з синдромом подразненого кишківника або гастритом). Тоді за загальними психосоматичними ознаками різних захворювань, ми можемо підтверджувати наявність тієї чи іншої психологічної проблеми, зокрема проблеми сімейного виховання – «роду» і проблеми темпераменту, зв’язку з тим що закладено в нас природою.
Автор: Анастасія Лобазова – спеціаліст з психосоматики, психолог-психотерапевт