Окрошка

В іншій зміні мені не так пощастило з медичної сестрою. Вона була похмура, зарозуміла, в цілому начебто і по доброму налаштована, але стосунки у нас не задались, суцільна доброзичлива формальність. Та от на відміну від попередньої, була в цій зміні молода санітарка, років 30-ти.

Оксана запам’яталась мені історією, коли в тому самому довжелезному коридорі, щоб ні в якому разі не заснути вночі, вона виносила стілець без столу і сідала на нього не маючи змоги нічим підпертися. Зазвичай ключ, що галасно падав з її засинаючої руки будив Оксану, але цього разу першим впав не ключ, а вона сама, прямо серед коридору. З того часу вона заручалась нічною компанією, і дуже зраділа, коли до їхньої зміни додали ще й мене.

Якось так сталося, що в нас не було ніякої негайної роботи і ми пішли просто побалакати. Як не дивно мова зайшла саме про те, що не завжди ясно ще хто з нас нормальний, а хто насправді «псих».

«Вот Зайцева, н-р, закатала скандал, материлась, швыряла вещи с балкона, мать ее вызвала скорую и вуаля, социально-опасная психопатка Зайцева уже в больничке. А если бы ты закатала скандал, отматерила всех и расшвыряла шмотье, все бы поругались- поругались и забыли».

«Нет, ну вот серьезно — не унималась она — а ты знаешь, я ведь когда-то тоже тут лежала!!! Да, вот так, муж ушел, сын малой, денег нет чувствую все, накрыло. Пришла, говорю покапайте что-нибудь, меня Наталка взяла и положила на недельку. Ну и что — ничего, познакомилась ближе со всеми, многое для себя узнала…»

З роками, коли мені розповідали, що той хто працює в психіатричній лікарні, той згодом сам стає наче «не в собі», я ставилась з розумінням до цієї позиції. Бо пригадувала, як одного разу, коли ми з Оксанкою обговорювали свої улюблені страви, вона завелась прям, як любить окрошку.

«Я ее так, люблю, так люблю… Да что ты знаешь о любви к окрошке? Однажды, когда малой пошел играть в футбол, а мама еще была на работе, мне захотелось окрошки так, что хоть умри. Я сделала целую кастрюлю и сразу села есть. Одну тарелку, другую, третью… Когда я съела сама пол кастрюли я поняла, что сейчас придет мама, обнаружит это и прибьет меня. Что мне оставалось делать, не могла же я ее вылить. Мне пришлось пойти в туалет, сунуть два пальца в рот, освободить желудок и со спокойной совестью доесть вторую половину кастрюли!»… Гордівливо розповідала про свою любов Оксанка)