Підпис

Мій особистий підпис народився дуже швидко і без особливих сенсів, як гадає більшість. Я думала про те, що із зміною прізвища потрібно буде вигадувати щось нове (і невідомо ще скільки разів за життя), ім’я моє занадто поширене, щоб неможливо було сплутати за ним, а ставити хрестики, чи інші беззмістовні відмітки це якось так не про…

Прекрасна

Якось вони засварилися не на жарт. Чоловік вважав, що останнім часом його взагалі дуже сильно змінилась. Вона була ображена на чоловіка через відсутність допомоги по господарству… Сказати прямо через що виникла чвара неможливо, просто раптом все накопичилось і вибухнуло. Та як би там не було, тієї ночі вона вибігла з дому в одній нічній сорочці.…

Сабурова дача

— А ты кроме нашего отделения, работала раньше в каком-то? — запитала мене якось Петрівна. — Нет, только практику проходила. — А я работала. И в мужском работала, и в реанимации…в инфекционном… Здесь лучше всего мне как-то. А ты где была? — все цікавилась «сестра милосердя». — В детском – відповіла я. — В детском…знаю.…

«Тримай язика»

Це сталося після ранішнього роздавання ліків. Я якраз зачиняла двері «аміназінки», як з коридору до мене почали доноситись волання кількох пацієнток. «Помогите, она сейчас проглотит язык» — кричала одна «Не проглотит, а откусит, дура» — перебивала її інша «Врача-врача, ой мамочки, что ж это такое делается» — кричала третя… Збентежений натовп майже силою заштовхнув мене…

«Не лікарка»

Зовні їй було років 60-65. Кожного ранку вона стягувала до хисткого хвоста масні сосульки брудного волосся, одягала потертий синій спортивний костюм, стискала руки замком на попереку та починала ходити палатою взад і вперед, періодично мимручі щось собі під носа. Іноді вона читала книжки, іноді просто лежала з відкритими очима, мовчки втупившись в стіну… МАшина майже…

Окрошка

В іншій зміні мені не так пощастило з медичної сестрою. Вона була похмура, зарозуміла, в цілому начебто і по доброму налаштована, але стосунки у нас не задались, суцільна доброзичлива формальність. Та от на відміну від попередньої, була в цій зміні молода санітарка, років 30-ти. Оксана запам’яталась мені історією, коли в тому самому довжелезному коридорі, щоб…

Просто Петрівна

Палатну медсестру моєї зміни всі називали просто Петрівна. Вона сама так і казала, мовляв, клич мене просто Петрівно, мене тут інакше ніхто не знає, навіть пацієнти. Але коли вона щось розповідала про себе, то неодмінно підібгала нижню губу і промовляла Олюшка (Олюшечці, Ольгонька, тощо). Сміхотушка-белькетушка, все в неї завжди було весело і позитивно. Згодом нас…

Незручна лікарка

Тамара Георгіївна була другим лікарем у відділенні після завідувачки. Висока статна грузинка, що спадкувала від мами розкішне чорне волосся, густі брови та немов трохи підфарбовані великі карі очі. Можливо, як для жінки вона здавалась трохи завеликою, але в цілому все завелике було в ній дуже гармонійне. Подеякували, що вони з родиною приїхали з «Западенщини», але…

Збіжності вигадані, історії випадкові…

Коли новітні знайомі дізнавалися, що я працювала в психіатричній лікарні, багато хто питав «Розкажи щось смішне». І сьогодні спілкуючись з різними людьми, я розумію, що це не вікова похибка, і не культурна, а виключно інформаційна. Якщо твоя спеціальність не починається із приставки «псих», то радше за все в уявленні психіатричної лікарні тобі так і малюються…